Автоматизація звуків у домашніх умовах
Ви стурбовані станом мовлення своєї дитини? Ваша дитина ходить (або ходила) на заняття до логопеда, а звуковимова недосконала. Причому в кабінеті спеціаліста (або при проханні повторити правильно) звуки виходять чіткими, а у вільному мовленні ці ж звуки дитина вимовляє спотворено. Отже, процес корекції звуковимови знаходиться на етапі так званої «автоматизації». Швидкість проходження цього етапу залежить від частоти занять автоматизацією поставлених звуків. В ідеалі необхідні щоденні заняття по автоматизації хоча б по 5-15 хвилин у день. Дані поради допоможуть дбайливим і думаючим батькам ввести в мовлення своїх дітей поставлені вчителем-логопедом звуки.
Автоматизувати звук – це означає ввести його в склади, слова, речення, зв'язне мовлення. Поставлений звук ще дуже крихкий, умовно-рефлекторний зв'язок без підкріплення може швидко зруйнуватися. До автоматизації поставленого звука можна переходити лише тоді, коли дитина вимовляє його ізольовано абсолютно правильно і чітко при тривалому або багаторазовому повторенні. Ні в якому разі не слід вводити в склади і слова звук, який вимовляється ще недостатньо виразно, так як це призведе лише до закріплення неправильних навичок і не дасть покращення у вимові.
У дітей з дефектами звуковимови закріплені стереотипи неправильної вимови слів, речень і т. д.
Автоматизація звука здійснюється за принципом
від легкого до важкого, від простого до складного.
Автоматизацію поставленого звука рекомендовано проводити в такій послідовності:
1. автоматизація звука в складах (прямих, обернених, зі збігом приголосних);
2. автоматизація звука в словах (на початку слова, в середині, в кінці);
3. автоматизація звука в реченнях;
4. автоматизація звука в чистомовках, скоромовках і віршах;
5. автоматизація звука в коротких, а потім довгих оповіданнях;
6. автоматизація звуку в розмовної мові.
Поряд з розвитком звукової (звуковимовою і звукорозрізненням) сторони мовлення, на етапі автоматизації звуків відбувається збагачення словника, його систематизація, формування граматичного ладу мовлення.
Головне завдання етапу автоматизації звуків – поступово, послідовно ввести поставлений звук в склади, слова, речення (вірші, оповідання) і в самостійне мовлення дитини. До нового матеріалу можна переходити лише у тому випадку, якщо добре засвоєний попередній.
Мова –
унікальний інструмент, вона склалася в процесі еволюції, і оволодіти нею можна
тільки в певний період життя, спілкуючись з іншими людьми. Володіння навичками
зв’язного мовлення дозволяє дитині не тільки вільно спілкуватися з оточуючими,
а й розвиватися інтелектуально.
Спілкування – це
передача інформації від однієї людини до іншої. Комунікація (спілкування) може
бути вербальною, наприклад, коли одна людина розмовляє з іншою, або
невербальною. Комунікація також може бути позитивною або негативною, ефективною
чи неефективною.
Для батьків дуже
важливо мати можливість відкрито й ефективно спілкуватися зі своїми дітьми. Не
варто забувати, що діти вчаться спілкуватися, спостерігаючи за своїми
батьками.. Пам'ятайте: хороші комунікативні навички здатні принести користь на
все життя.
Сподіваюся, вас цікавить, чи
достатньо часу та уваги ви приділяєте розвитку мовлення своєї дитини.
Пропоную відповісти на запитання
тесту.
Автоматизація звука в складах
Насамперед проводиться введення звука в склади. Склад – більш проста мовна одиниця порівняно зі словом. Крім того, склади позбавлені сенсу, у дитини у зв'язку з цим відсутні стереотипи вимови слів, що полегшує їх автоматизацію.
Правила проведення та деякі принципи виконання артикуляційної
гімнастики
Для правильної звуковимови необхідні сильні, пружні та рухливі органи мовлення – язик, губи, м’яке піднебіння. Всі мовленнєві органи складаються із м’язів. Якщо можна тренувати м’язи рук, ніг, спини – то можна тренувати і м’язи язика та губ. Для цього існує спеціальна гімнастика, яка називається артикуляційною. Навіть, якщо ваша дитина ще не говорить, артикуляційна гімнастика допоможе укріпити м’язи органів мовлення та підготує базу для чистої звуковимови.
Гімнастика органів мовлення являється підготовчим етапом при постановці звуків.
Спочатку вправи виконуються у повільному темпі обов’язково перед дзеркалом. На перших заняттях можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи, головне, щоб воно було виконано якісно! Потім кількість повторень збільшують до 10-15 разів. Коли дитина навчиться правильно виконувати вправи дзеркало можна прибрати.
Проводити артикуляційну гімнастику необхідно кожного дня, а ще краще два рази на день – вранці та в другій половині дня після прогулянки. Будьте терпеливими, спокійними та ласкавими. Якщо у дитини не виходить якийсь рух, можна використати механічну допомогу. Зондами, ручкою чайної ложечки або просто чистим пальцем допоможіть підняти дитині язик вгору.
Для того, щоб дитина знайшла правильне положення язика,
наприклад облизати верхню губу, помажте губу варенням, шоколадом або медом
залежно від того, що любить дитина.
Заняття повинні проходити в ігровій формі, адже це
основна діяльність дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Основні правила виконання артикуляційної гімнастики.
1.Заняття має проводитися
щоденно протягом 10-15 хвилин.
2. Кожну вправу дитина має
повторювати 5-10 разів.
3. Наприкінці кожної вправи
органи мовленнєвого апарату дитини мають повернутися у вихідне положення, а
потім у стан спокою.
4. Кожну вправу дитина повинна
виконувати повільно, ритмічно й чітко, рахуючи подумки.
5. Під час роботи із дзеркалом
потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які
тренуються в даній вправі. Шия та плечі мають бути не напруженими.
6. Під час виконання вправи
слід використовувати свою долоню й долоню дитини для імітації рухів язика.
7. Гімнастика не повинна
набридати дитині та спричиняти її перевтомлення.
Поради дефектолога
Гра з дитиною із затримкою психічного розвитку
Поради дефектолога
Гра з дитиною із затримкою психічного розвитку
