Дуже часто можно почути від
батьків слова: « Чому всі діти, як діти, а моє не таке…» Для батьків часто
незрозуміло, чому у одного і того ж вчителя одні діти навчаються добре, а інші
ніяк не можуть засвоїти матеріал і їх шкільний шлях виявляється тяжким.
Батьків особливо дивує те, що в дошкільному
віці їх дитина, здавалось би, розвивалась абсолютно нормально і була «такою, як
усі». Причини невдач вони починають шукати, насамперед, у школі, системі
навчання, упередженому або байдужому ставленні вчителя. Але найчастіше причиною
шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток. Це може
виявлятися у дефектах звуковимови, обмеженості словникового запасу, невмінні
граматично правильно узгоджувати слова в реченні. В цілому мова дитини при
цьому достатньо зрозуміла і не викликає у неї труднощів при спілкуванні. З цієї
причини в дошкільному віці невеликі відхилення у мовленнєвому розвитку дитини,
як правило, не турбують батьків, поки на них не зверне увагу логопед.
Та справа різко
змінюється з початком шкільного навчання, коли до мови дітей, які стали учнями,
починають пред’являтися високі вимоги. Всі діти з відставанням (хай навіть не
великим) у мовленнєвому розвитку якось зразу «висвічуються» вже на самих перших
етапах навчання їх читанню та письму. Більшість з них з великими труднощами
оволодівають складними процесами, а в подальшому читають і пишуть з великою
кількістю специфічних помилок (пропуски чи заміна букв і складів, недочитування
або недописування слів, переставляння частин слова), які не вдається усунути
звичайними шкільними методами. Такі недоліки читання і письма називаються
відповідно дислексією і дисграфією.
В окремих випадках необхідна спеціальна логопедична робота, в інших – дитині
можуть допомогти самі батьки і вчителі. Для
профілактики й подолання проявів дислексії та дисграфії є богато дидактичного матеріалу.
Треба проводити роботу над приголосними звуками та буквами, що їх позначають, потрібно виконувати завдання для розвитку спостережливості, уваги,
просторових та часових уявлень, моторнографічих умінь, аналітико-синтетичних
здібностей та зв’язного мовлення дітей.
Б А Т Ь
К И ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Тільки
систематичні заняття, терпіння і доброзичливе ставлення до дитини допоможуть
Вам досягти успіху!
Огляд причин та
проявів дисграфії, рекомендація зручного онлайн-інструменту для ефективної
діагностики цієї проблеми на ранній стадії.
Серед ваших учнів є
діти, які допускають не просто помарки, а помилки, що не піддаються жодному
логічному поясненню? Почерк цих школярів, як правило, не відрізняється
каліграфічністю, букви різного розміру, рядки нерівні, а кількість помилок –
незчисленна. Причому за рівнем інтелекту вони часто не відстають від
однолітків, але при цьому погано навчаються.
Чому ж таке
трапляється і що, власне, є причиною проблеми? І, головне, як допомогти такій дитині побороти проблему під назвою
«дисграфія»?
Прояви дисграфії
Дисграфія (від грец.
dis — префікс, що означає розлад, γραφειν — пишу) – це розлад процесу
письма, пов'язаний із недостатнім рівнем сформованості психічних функцій, що
беруть участь у реалізації та контролі письмового мовлення. Як правило,
дисграфія є супутнім проявом дислексії. Діти з такою
проблемою відчувають труднощі при засвоєнні матеріалу, хоча їх інтелектуальні
здібності переважно повністю зберігаються.
Причини дисграфії
Травми та захворювання. Причиною виникнення дисграфії можуть бути внутрішньоутробне інфікування, важкі пологи при народженні такої дитини або перенесені хвороби, які вплинули на розвиток головного мозку. У такому випадку разом із корекційною роботою здійснюється медикаментозне лікування.
Соціально-психологічні фактори. Причинами дисграфії можуть бути недостатня кількість уваги, яку приділяють батьки дитині, брак близьких мовних контактів, двомовність у сім’ї, культурний рівень родини тощо.
Фахові методики діагностики дислексії та дисграфії
Порушення письмового
мовлення – проблема серйозна, але, якщо вона обумовлена не спадковістю, її
можна подолати за рік-два систематичної корекційної роботи. Для цього необхідно
попередньо з'ясувати причини, які спричинили прояв дисграфії у конкретної
дитини, та визначити тип порушення. Для цього доречно залучити відповідних
фахівців – логопеда, дефектолога, психолога чи психіатра.
Основні види дисграфії
Акустична дисграфія. При такому порушенні, у
дитини виникають труднощі слухової диференціації звуків, хоча вона вірно
вимовляє слова. Це проявляється у заміні букв при написанні.
Артикуляційно-акустична
дисграфія. Цей вид порушення полягає у звуковій заміні в усному мовленні,
які, відповідно, відтворюються на письмі.
Аграматична дисграфія. Такий різновид дисграфії
проявляється у неузгодженості слів у реченні при письмі. Це обумовлено
несформованістю у дитини граматичних систем словотвору.
Оптична дисграфія. Труднощі засвоєння
дитиною зорових образів букв, багато з яких сприймаються схожими
(недописування букв, «дзеркальне» зображення літер, або заміна на ті, що
мають схожі елементи тощо).
Дисграфія через несформованість
аналізу та синтезу мовного потоку. Проявом такого типу є
неспроможність відокремити у мовленні окремі слова, а потім розділити їх
на букви та звуки, а також пропуски чи вставка додаткових літер, їх
перестановка чи поділ слова на окремі частини.
Діагностика дисграфії онлайн
Діагностувати
наявність дисграфії можна або із залученням спеціалістів, або з використанням
спеціального сучасного російськомовного інтернет-інструменту «Дисграфія. Сервіс
корекції дисграфії» (з 15 вересня 2018 року ресурс є
платним). З його допомогою можна автоматично визначити
наявність письмових порушень у дітей віком від 6 до 14 років, навіть на
ранній стадії прояву.
Методики виявлення та
коригування дисграфії розроблені фахівцями з логопедії, психології, психіатрії
і дефектології. Результати діагностики можуть стати основою для подальшої
корекційної роботи з відповідними фахівцями.
Ресурс «Дисграфія.
Сервіс корекції дисграфії» створений як частина проекту, де буде зібрана база
вправ по кожному виду порушень. Проект був представлений у 2017 році та став
переможцем хакатону, отримавши підтримку «Теплиці соціальних
технологій».
Прояв оптичної дисграфії
Для того, щоб пройти
діагностику після попередньої реєстрації на сайті, необхідно виконати 7 блоків
різнотипних завдань на виявлення кожного типу дисграфії.
Інтерактивна
діагностика включає такі блоки:
- словотворення – однина/множина (16 питань);
- складання речення із запропонованих слів у невизначеній формі (6 речень);
- словотворення – закінчення (13 завдань);
- розкриття дужок, написання слів разом чи окремо (6 завдань);
- складання слів з анаграм (4 завдання);
- заповнення пропущених букв у слові (6 завдань);
- відтворення у письмовій формі тексту на слух після прослуховування відповідного запису.
Згідно з результатами
онлайн-діагностики, при виявленні порушень здійснюється диференціація типу
дисграфії, визначається ступінь її проявлення та надаються рекомендації щодо
подальшої корекційної роботи з фахівцями.
Наявність дисграфії
може стати проблемою, яка вплине на все подальше життя сьогоднішнього школяра,
а може бути вирішена за кілька років. І саме від небайдужості дорослих залежить,
чи зможе дитина подолати цю проблему і як це вплине на становлення її
особистості у подальшому!
